А знаєте, війна колись закінчиться
І з часом відбудуються міста,
Але ніколи більше не повернуться
Всі ті, кого забрали небеса.
А знаєте, війна колись закінчиться
І тільки спогади залишаться в серцях,
Благаю, Боже, збережи мою країну,
Молюсь до Тебе, збережи усім життя…
Плаче Україна, кровоточить. І серце кожного українця, незалежно в якій частині він мешкає, болить і плаче разом з нею. Бо кружляють над Україною темні хмари лихоліття. Чорні сили хочуть розірвати на частини нашу державу, забрати в нас мирне щасливе життя.
Гримлять вибухи, руйнуються будинки, школи, лікарні. Жорстокості окупантів не має меж. Гинуть мирні жителі , люди покидають свої домівки, рятуючись від смерті.
Неймовірну мужність проявляють наші українські захисники. На полі битви – мужні, сильні, сміливі чоловіки. Проливається кров, отримують важкі поранення, багато кращих синів віддали своє життя за Україну і більше ніколи не повернуться в свої домівки. Гордимося ними, пишаємося і дякуємо усім тим, хто відстоює право України бути гордою державою, хто захищає нас із вами, хто віддав своє життя задля нашого щасливого майбутнього.
Сьогодні,21 вересня ,наша шкільна родина виготовляла голубів,щоб мріями,добрими помислами,молитвою пришвидшити прихід миру на нашу землю.Учні 6 класу читали вірші,були учасниками вікторини.Восьмикласники переглядали презентації,малювали малюнки ” Ми за мир”. Учні початкової школи провели цікаве свято “Хай завжди буде мир”.
Всі ми бажаємо миру. Миру на Землі, миру в Україні, миру в родинах, миру в душах і серцях кожного з нас.
