Минають роки, століття, та вічним залишається Пророк, серце якого боліло Україною… І хоча на нашій землі буяють новітні технології – прогрес – душа просить ніжної лірики Шевченка. Відрадно, що і малеча, і старшокласники зводять свої переконання до спільного: Він – Геній. Господь дав йому цю вершину за незглибиму любов до України. Віримо, що стануть дійсністю слова:… І на Україні добро… Меж горами старий Дніпро, неначе в молоці дитина,… і у селах, у веселих і люди веселі…

Вшановуючи Шевченка, школярі колективно, кожен свою сторінку готував, щоб скласти книжечку Кобзареві. А ще розгадували ребуси, кросворди, декламували віршики.

Поки ми пам’ятаємо свою історію, ніяка сила не побідить нас…